Комп’ютерна томографія з контрастуванням

 

Контрастне підсилення (контрастування) — метод диференціації внутрішніх тканин та органів, а також нормальних і патологічних структур шляхом введення в порожнинний орган чи кровотік контрастної речовини (найчастіше — йодовмісної). Контрастне підсилення дозволяє уточнити характер патологічних змін, в тому числі, досить точно вказати наявність і характер пухлин на фоні оточуючих їх м’яких тканин, а також візуалізувати зміни, які неможливо виявити при звичайному обстеженні без контастування. Необхідність застосування контрастної речовини визначає лікар-рентгенолог.

 

Існує два основних види контрастування, які часто суміщаються:

• пероральне — пацієнт з визначеним режимом випиває розчин препарату. При цьому покращується контрастування порожнинних органів шлунково-кишечного тракту;

• внутрішньовенне — препарат вводиться в вену пацієнта під час обстеження і дозволяє оцінити характер накопичення контрастного препарату тканинами і органами через кровоносну систему.

 

Внутрішньовенне контрастування, в свою чергу, проводиться двома способами:

• «ручне», коли контраст вводиться медперсоналом вручну, час і швидкість введення не регулюються. Це застарілий метод і він не відповідає сучасним можливостям методу МСКТ;

• болюсне, коли препарат вводиться автоматизованим інжектором з точно заданою швидкістю і часом подавання речовини. При цьому враховуються клінічне завдання, вік, вага та інші особливості пацієнта.

 

Покази до МСКТ з контрастуванням

МСКТ з контрастуванням дозволяє виявити і диференціювати пухлинні утвори будь-яких локалізацій, зокрема, вогнищевих утворів паренхіматозних огранів (печінки, нирок, підшлункової залози, селезінки, в головному мозку), а також оцінити розповсюдження злоякісного пухлинного процесу, резектабельність пухлини, виявити метастатичне ураження лімфовузлів і паренхіматозних органів.

 

Протипокази до контрастуваня

Абсолютні — індивідуальна чутливість до йоду, ниркова недостатність.

Відносні — декомпенсований цукровий діабет, тиреотоксикоз.